Дислалія

Дислалія - порушення звуковимови у дітей, яке зустрічається найчастіше в дошкільнят, і саме в цьому віці логопедична робота при дислалії є найбільш ефективною.

Причини виникнення дислалії

• коротка під'язикова вуздечка;
• неправильне будова щелепи і зубів;
• захворювання «заяча губа»;
• зниження слуху;
• нерозвинений фонематичний слух (коли дитина, наприклад, не розрізняє звуки «б» і «п»);
• нечітке вимовляння окремих звуків дорослими, яким наслідує дитина.

Види дислалії

Механічна дислалія

Механічна дислалія зустрічається виключно в поєднанні з вродженими порушеннями формування органів мовного апарату. В цьому випадку ознаки порушення мовленнєвої активності супроводжуються візуальними даними. Лікар при першому огляді звертає увагу на будову щелепи, наявність дефектів м’якого піднебіння, губ, вуздечки мови. Останнім часом механічна дислалія у дітей часто формується при неправильному прикусі. Тому слід якомога раніше відучувати дитини від пустушок і привчати його до прийому їжі з допомогою ложки, а рідини з допомогою кухлі-напувалки.

Фонематическая дислалія

Фонематическая дислалія у дитини є повністю "заслугою" його дорослого оточення. Якщо у грудному періоді і під час формування мовленнєвих навичок дитина не чує нормальної людської мови і з ним постійно "сюсюкають", то у нього порушується зв’язок між сприйняттям чином і аналізом їх мовного вираження. Коли такий малюк починає говорити, то він повторять слова дорослих. Якщо його не поправляти, то даний навичка закріплюється.

На жаль, більшість батьків розчулюються над цікавою промовою малюка і заохочують його лепет своєї бурхливої радісною реакцією. Згодом ці "моменти щастя" обертаються багатогодинними заняттями з логопедом протягом багатьох місяців.

Корекція дислалії

Корекція дислалії залежить від причин, що викликали дефект звуковимови. У разі механічної дислалии іноді потрібно надрезывание вуздечки, іноді - корекція будови щелепи і зубів, яку може провести тільки кваліфікований стоматолог.
Але якщо мова йде про функціональної дислалии, допомогти ви можете самі:

Насамперед відмовтеся від наслідування дитячому вимові, выговаривайте звуки чітко і виразно.

Не соромте дитину його неправильною вимовою, краще попрацюйте над виробленням правильної артикуляції за допомогою веселих віршиків. Нижче ми наводимо лише декілька з них.

Корекція дислалії у дітей починається з встановлення точного діагнозу, виявлення виду порушення та його причини. Потім необхідно усунути причину і приступати до формування нормальних мовних навичок. В ході занять логопед заново вчить дитину говорити і сприймати мовну інформацію.

В домашніх умовах корекція дислалії вимагає, насамперед, від батьків чистоти мови. Також важливо не лаяти дитину за його помилки у вимові. Але потрібно м’яко коректувати його мова, поправляти і пояснювати — як правильно повинно вимовлятися те чи інше слово.

Добре допомагають психологічні ігри. В ході цих занять необхідно придумати відповідність тими словами, які вимовляє дитина. "Мафынка" повинна асоціюватися з якимось смішним не існують в реальному житті предметом. А справжня машинка повинна почати асоціюватися з нормальним лексичним позначенням цього предмета.

Вправи при дислалії

Відпрацювання звуку «з»:
Сидів горобець на сосні,
Заснув - і упав уві сні.
Якщо б він не упав уві сні.
Досі сидів на сосні.
Відпрацювання звуку «з»:
Бачить вовк козу, забув і грозу.
У маленької Зіни бузина в кошику.
Відпрацювання звуку «ш»:
Маші каша набридла
Маша кашу не доїла.
Маша, кашу доїдай.
Мамі не надоедай!

Відпрацювання звуку «ж»:
У їжака ежата, у вужа стиснута.
Не мешкають вужі, де живуть їжаки.
Відпрацювання звуку «л»:
Олена шукала шпильку,
А булавка впала під лавку.
Дислалія у дітей
Під лавку заглянути було лінь,
Шукала шпильку весь день.
Відпрацювання звуку «р»:
У дворі гірка, під гіркою норка.
У цій нірці кріт норку стереже.

Відпрацювання звуку «щ»:
Собача жалібно пищить, тягне він важкий щит.
У той же час, якщо, не дивлячись на регулярні заняття зі своєю дитиною, ви не помічаєте позитивної динаміки, при цьому вашій дитині вже виповнилося п'ять років, необхідно отримати додаткову консультацію у фахівця-логопеда.